Протягом 2015-2017 років викладачі кафедри разом зі студентами груп ФКс-15-1, ФК-12-1, ФК-14-1, ФК-15-1, ФБС-16-1, ФБС-16-2, ФБСс-17-1 відвідували екскурсії та подорожували у різні куточки України: замки Золотої підкови, м. Львів, тунель «Кохання» м. Клєвань, Тараканівський форт, Кришталеві печери, Джуринський водоспад, Карпати, Закарпаття (Стежки Довбуша, Буковель, г.Говерла, г.Хом’як).
Під час подорожей студенти та викладачі ознайомились з місцевим колоритом, історичними пам’ятками та легендами, а також були вражені мальовничими крайовидами рідної землі.
Місто Львів зачарував нас з першого погляду. Кожна вуличка Львова наповнена стародавнім шармом, ароматом кави, привітністю львів’ян, неповторним стилем та особливим колоритом вуличок, духом історії, що наповнює кожну споруду міста.
Особливі враження справила прогулянка нічним Львовом. Підсвічений софітами оперний театр ще більше вражає, додає європейського шарму, гармонії та краси незабутньому місту.
Неможливо забути феєричне дійство біля Дому Легенд, де зустріли його постійного мешканця Сажотруса, який розказав декілька легенд Львова, пригостив смачним печивом, а також дозволив покрутити ґудзичка на своєму кітелі та загадати бажання.
Незабутні враження залишили чудернацькі сталактити в Кришталевих печерах с.Кривче. Головною визначною пам’яткою Кришталевої печери є Кришталевий коридор, в якому на стінах різнобарвним килимом висять гіпсові кристали: рожеві, бежеві, бурштинові, кремові. Від цього кам’яного квітника неможливо відірвати погляд. Химерні нарости на стелі і підлозі нагадують казкових героїв чи тварин та мають свої назви (Баба-яга, дівчина – ящірка, слон, буйвіл, дельфін, сова). На землі є місце з нерівною ребристою поверхнею, що називається скелетом крокодила (чи динозавра).
Справжнім випробуванням та здобутком для студентів та викладачів стали сходження на верхів’я гір Говерла та Хом’як.
Похід на Хом’як та Говерлу став для багатьох учасників першим близьким знайомством з горами. Сходження на гори проходили в доброму темпі, група йшла злагоджено і затримки траплялися виключно через велику кількість неймовірних пейзажів і всього того, чого фотографу ніяк не можна пропускати. Але воно того було варте…
Після того як ми піднялися на вершини Карпатських гір, можемо сказати впевнено, що фотографії і слайди з часом блякнуть і втрачають кольори, цифрові фото губляться разом з флешками і фотоапаратами, а в кожному з нас залишаються емоції та спогади. І кожен візьме їх з собою. І заховає у таємничих глибинах своєї душі. І носитиме з собою, щоб в часи життєвих випробувань, чи дрібних негараздів, на роботі або під час навчання, чи просто посеред дня, проведеного в шаленій метушні міста, мати про що згадати, посміхнутися про себе і подумати:
«Все буде добре. Завтра збираюся і їду в гори!»